Президент Кароль Навроцький призначив перших членів Ради нової Конституції та оголосив про початок роботи над «конституцією нового покоління 2030 року». В офіційному складі зараз 10 осіб. Головна тема майбутньої дискусії, якщо виходити з виступу президента, це баланс влади між президентом, урядом і парламентом.
Призначення відбулися у неділю, 3 травня 2026 року, під час святкувань до Дня Конституції 3 травня в Королівському замку у Варшаві. Канцелярія президента назвала це першими призначеннями до Ради нової Конституції при Президенті Польщі.
У Раді нової Конституції зараз 10 осіб
Акти призначення отримали Marek Jurek (Марек Юрек), професор Ryszard Legutko (Ришард Легутко), професор Anna Łabno (Анна Лабно), професор Ryszard Piotrowski (Ришард Піотровський), Barbara Piwnik (Барбара Півнік), Julia Przyłębska (Юлія Пшилембська) та Józef Zych (Юзеф Зих). До складу Ради також включені Piotr Andrzejewski (Пйотр Анджеєвський), професор Zdzisław Krasnodębski (Здзіслав Краснодембський) та професор Jacek Majchrowski (Яцек Майхровський).
Рада має готувати пропозиції щодо нової Конституції. Навроцький заявив, що наступним етапом стане залучення експертів, зокрема юристів і фахівців з різних сфер суспільного життя. За словами президента, запрошення також направлені всім парламентським клубам і депутатським групам Сейму.
Головна суперечка: як має бути влаштована влада
Навроцький пов’язує роботу над новою Конституцією не з окремими технічними поправками, а з устроєм держави. У виступі 3 травня він заявив, що політичний конфлікт у Польщі «зайшов надто далеко» і стосується вже не лише партій, а й державних інститутів.
За словами президента, Польща має вирішити, яка модель управління їй потрібна: із сильнішою роллю прем’єра, президента чи з новим балансом повноважень. Готовий проєкт Навроцький не представив, але дав зрозуміти, що нинішній розподіл влади між двома центрами, президентом і урядом, вважає однією з ключових проблем.
Які зміни можуть стати темою дискусії
Конкретні статті для зміни президент поки не назвав. Але з його виступу та заяви про «конституцію нового покоління 2030 року» випливає, що майбутня робота Ради може стосуватися кількох великих тем:
- розподілу повноважень між президентом, урядом і парламентом;
- вибору між сильнішою президентською або прем’єрською моделлю влади;
- механізмів, які могли б знижувати конфлікт між двома центрами влади;
- оновлення або заміни Конституції 1997 року з урахуванням нинішньої політичної ситуації.
Це поки не готові поправки, а напрями, які президент пропонує винести на політичну та експертну дискусію.
Чому одного рішення президента недостатньо
Навіть якщо Рада підготує проєкт, змінити Конституцію рішенням президента не можна. Процедура прописана у статті 235 Конституції Польщі: потрібні голоси в Сеймі, підтримка Сенату, а в окремих випадках можливий затверджувальний референдум.
Для ухвалення поправок у Сеймі потрібно не менше 2/3 голосів за присутності щонайменше половини депутатів. Потім зміни має підтримати Сенат абсолютною більшістю за присутності щонайменше половини сенаторів. Тому доля ініціативи залежатиме не лише від проєкту президента, а й від того, чи зможе він здобути широку політичну підтримку.
