На кінець січня 2026 року в Польщі офіційно працювали 757,7 тис. громадян України. Вони становили 67,7% усіх працюючих іноземців, згідно з останніми даними Головного статистичного управління Польщі.
За рік кількість працюючих українців зросла на 55,9 тис., або на 8%. На них припало близько 75% загального приросту зайнятості іноземців: їхня загальна кількість збільшилася за той самий період на 74,1 тис. і досягла 1,119 млн осіб.
Українці залишаються найбільшою групою працюючих іноземців
Майже 7 із 10 іноземців, які працювали в Польщі станом на 31 січня, мали українське громадянство. На 2-му місці були громадяни Білорусі: у Польщі офіційно працювали 116,8 тис. білорусів, що становило 10,4% усіх працюючих іноземців.
Порівняно з груднем 2025 року кількість працюючих громадян України скоротилася на 14,1 тис., або на 1,8%. Однак у річному вимірі показник продовжив зростати. GUS не пояснює причин місячного зниження, тому пов’язувати його із сезонністю або завершенням тимчасових договорів не можна.
Статистика охоплює не лише працівників із трудовими договорами. До неї також входять люди, які працюють виключно за договорами доручення та іншими подібними цивільно-правовими договорами, якщо за них сплачуються відповідні внески до ZUS.
До розрахунку не входять деякі інші форми зайнятості, зокрема договори підряду, частина договорів, пов’язаних зі збиранням урожаю, а також учні та студенти віком до 26 років, які працюють за договором доручення без обов’язкового соціального страхування.
У яких галузях працюють українські мігранти
Свіжі дані GUS показують загальну кількість працюючих громадян України, але не містять окремого розподілу всіх 757,7 тис. осіб за галузями. Відмінності у структурі зайнятості показує дослідження Національного банку Польщі, проведене серед українських мігрантів із квітня до червня 2025 року.
Серед українців, які приїхали до Польщі до лютого 2022 року, найбільшою сферою зайнятості була промисловість. Основні напрямки розподілялися так:
- промисловість – 26%;
- торгівля – 13%;
- будівництво – 11%;
- офісна та адміністративна робота – 11%;
- транспорт – 8%;
- готелі та ресторани – 7%.
Довоєнні мігранти помітно частіше працювали у промисловості, будівництві та транспорті.
У біженців структура зайнятості відрізняється
Серед українців, які приїхали переважно після лютого 2022 року, розподіл виявився більш рівномірним. У промисловості працювали 16% опитаних, у торгівлі – 14%, у готелях і ресторанах – 11%.
Інші помітні сфери зайнятості розподілялися так:
- офісна та адміністративна робота – 10%;
- освіта та культура – 10%;
- робота в домашніх господарствах – 8%;
- особисті послуги – 7%;
- будівництво та охорона здоров’я – по 5%;
- сільське господарство та транспорт – по 4%.
Біженці частіше, ніж довоєнні мігранти, працювали у готельно-ресторанній сфері, освіті, культурі, особистих послугах і домашніх господарствах. Їхня частка у будівництві та транспорті, навпаки, була помітно нижчою.
Дані NBP за галузями не можна безпосередньо переносити на всіх 757,7 тис. офіційно працюючих українців. Їх отримали під час вибіркового опитування 2025 року, тоді як GUS використовує адміністративні реєстри та фіксує зайнятість на конкретну дату.
38% іноземців працюють за цивільно-правовими договорами
За даними GUS, 425,2 тис. іноземців працювали виключно за договорами доручення та іншими подібними формами. Це 38% усіх іноземців, врахованих у статистиці.
Окрему частку таких договорів серед громадян України відомство не наводить, тому цей показник не можна автоматично відносити до всіх 757,7 тис. працюючих українців.
