• Новини
  • Онлайн-продавців у Польщі почали викликати з податкової: кого можуть перевірити

Онлайн-продавців у Польщі почали викликати з податкової: кого можуть перевірити

Онлайн-продавців у Польщі почали викликати з податкової: кого можуть перевірити

Польська податкова отримала дані про продажі на онлайн-платформах і почала викликати користувачів, чия активність може виглядати як регулярна торгівля без реєстрації бізнесу. Для продажу товарів ключові пороги за DAC7: не менше 30 транзакцій за рік або виплати понад 2000 євро.

Тема стосується продавців на Allegro, OLX, Vinted та інших платформах. Сам факт потрапляння до звіту не означає автоматичного податку або штрафу, але тепер податкова може порівняти дані платформ з деклараціями і перевірити, чи не був приватний продаж фактично підприємницькою діяльністю.

Податкова звіряє продажі з деклараціями

За даними Rzeczpospolita, податкові органи надсилають виклики онлайн-продавцям після отримання звітів про транзакції на цифрових платформах. У таких листах можуть попросити пояснити доходи від продажів або виправити податкову декларацію, якщо виручка не була в ній врахована.

Йдеться про правила DAC7, які діють у польському законодавстві з 1 липня 2024 року. Вони зобов’язують операторів цифрових платформ збирати та передавати податковій адміністрації дані про частину продавців та їхні операції.

Які продажі потрапляють у звіти

Для продажу товарів через платформи важливі два основні пороги. Якщо продавець за календарний рік досягає хоча б одного з них, його дані можуть потрапити у звіт:

  • не менше 30 транзакцій за рік;
  • виплати від платформи понад 2000 євро за рік.

Для особистих послуг, оренди нерухомості та надання в користування транспортних засобів правила суворіші: дані можуть передаватися вже з першої операції. Це означає, що звітність DAC7 стосується не лише продажу речей, а й інших способів заробітку через платформи.

У звіт можуть потрапити не лише підсумкові суми. За роз’ясненнями Krajowa Administracja Skarbowa, платформи передають податковій ширший набір даних:

  • ім’я, прізвище або назву продавця;
  • адресу та країну податкового резидентства;
  • податковий ідентифікатор, якщо він є;
  • номер рахунку, на який надходили виплати;
  • кількість операцій та суми виплат;
  • комісії, утримані платформою;
  • розподіл виплат за кварталами.

Саме ці дані дозволяють податковій бачити не окреме оголошення, а регулярність, масштаб та грошовий потік за продажами.

Де проходить межа між приватним продажем та бізнесом

Звичайний продаж старих особистих речей не повинен стати проблемою, якщо це разова або нерегулярна ситуація. Наприклад, людина може продати непотрібний одяг, дитячі речі, книги, техніку чи меблі, якщо це не схоже на постійний заробіток.

Питання у податкової можуть з’явитися, коли продажі починають нагадувати організовану торгівлю. На ризик вказують кілька ознак:

  • продавець регулярно виставляє товари на продаж;
  • в оголошеннях багато однакових або схожих речей;
  • товари закуповуються спеціально для перепродажу;
  • є постійні постачальники;
  • продажі активно рекламуються;
  • обсяги продажів і частота операцій не схожі на звичайний розпродаж особистих речей.

Така активність може бути визнана підприємницькою діяльністю, навіть якщо продавець формально не зареєстрував бізнес. У цьому випадку податкова дивиться не на назву облікового запису, а на фактичний характер продажів.

Коли продаж особистої речі потрібно показувати в PIT

Для приватних продажів діє окреме правило щодо податку PIT. Якщо людина продала рухому річ після шести місяців володіння, дохід зазвичай не оподатковується PIT. Строк обчислюється з кінця місяця, в якому річ була куплена.

Якщо річ продали раніше цього строку, дохід потрібно показати у декларації PIT-36. Але це правило не захищає продавця, якщо його дії фактично є бізнесом: при регулярній торгівлі податкові наслідки можуть виникнути незалежно від того, скільки часу річ була у продавця.

Які наслідки можливі для продавців

Якщо податкова побачить розбіжності між даними платформи і деклараціями, продавця можуть викликати для пояснень. Далі наслідки залежать від конкретної ситуації: масштабу продажів, документів, характеру товарів і того, чи були доходи правильно розраховані.

При визнанні продажів незареєстрованою підприємницькою діяльністю можливі такі наслідки:

  • донарахування PIT з відсотками;
  • обов’язок розрахувати VAT, якщо виникли підстави для цього податку;
  • питання щодо внесків ZUS;
  • коригування податкової декларації;
  • відповідальність за податково-кримінальним законодавством.

Ризик пов’язаний не з самим потраплянням у звіт, а з тим, що продажі могли бути не відображені в податкових розрахунках або були оформлені як приватні, хоча фактично виглядали як бізнес.

Скільки даних вже отримала податкова

За офіційними даними KAS, звіти за 2023 і 2024 роки передали 82 оператори платформ. У цих звітах містилися дані про понад 177 тис. унікальних фізичних осіб і понад 115 тис. унікальних суб’єктів.

Податкова фірма MDDP повідомляла з посиланням на інформацію від керівника KAS, що дії, проведені у 2025 році на підставі звітів платформ, дозволили встановити податкову заборгованість на 69 млн zł. Точної кількості продавців, які отримали виклики у травні 2026 року, у відкритих офіційних даних немає.

Штраф до 1 млн zł стосується платформ

У правилах DAC7 передбачена грошова санкція до 1 млн zł, але вона стосується операторів платформ, а не звичайних продавців. Такий штраф може загрожувати платформі за порушення обов’язків зі збору, перевірки або передачі даних до податкової адміністрації.

Для користувачів Allegro, OLX, Vinted та інших майданчиків головний практичний висновок інший: регулярні продажі через інтернет стали помітнішими для податкової. Якщо людина продає багато і постійно, їй слід розуміти, як ці доходи виглядають з точки зору PIT, VAT, ZUS та реєстрації діяльності.

Новини по темі

Буде цікаво