Вищий адміністративний суд Польщі підтвердив позицію, яка для іноземців звучить неприємно, але її вкрай важливо правильно розуміти: заморожування строків у справах про легалізацію перебування стосується не лише громадян України, а всіх іноземців, чиї справи розглядають воєводи. Саме такого висновку суд дійшов у серії рішень 2025 року, зокрема у справах II OSK 1916/24, II OSK 1984/24 та II OSK 1237/24.
Головний сенс цих рішень не в тому, що ужонди можуть узагалі нічого не робити. Суд сказав інше: під час дії спеціальних норм перебіг адміністративних строків у таких справах призупинено, а отже сам по собі факт тривалого очікування ще не дає підстав автоматично визнати орган бездіяльним. Саме тому для заявників важливий не лише сам строк очікування, а й правова логіка, на яку тепер посилаються воєводи та суди.
На що спирався суд
Ключовими стали статті 100c і 100d закону про допомогу громадянам України. Попри назву самого закону, суди виходять із того, що ці норми сформульовані як загальні процесуальні правила для певних категорій справ про перебування іноземців, а не як пільга чи виняток лише для українців. Саме так викладено тези в доступних правових оглядах рішень NSA: положення цих статей застосовуються до всіх іноземців і призупиняють перебіг строків розгляду справ про перебування.
Офіційна позиція держави рухається в тому ж напрямку. Urząd do Spraw Cudzoziemców ще раніше роз’яснював, що призупинення строків не означає зупинення самих проваджень: нові заяви приймають, а вже подані справи продовжують розглядати. Але при цьому звичайні строки, в які воєвода повинен завершити справу, не діють у стандартному режимі.
Саме тут у більшості заявників і виникає головне розчарування. Формально справа може рухатися, але звична логіка адміністративного процесу, коли після спливу строку можна сильніше тиснути на орган через скаргу на бездіяльність або затягування, працює значно слабше. У рішеннях NSA ця думка простежується дуже чітко: якщо строк призупинено спеціальною нормою, то сам по собі тривалий період очікування не означає автоматичної бездіяльності органу.
Що саме вирішив суд
Якщо прибрати юридичну оболонку, суд підтвердив три речі. По-перше, заморожування строків у справах про перебування поширюється на всіх іноземців, а не лише на українців. По-друге, у такій ситуації воєводу складніше визнати бездіяльним лише тому, що справа розглядається довго. По-третє, спеціальні норми мають пріоритет над звичайною логікою адміністративних строків, поки самі ці норми продовжують діяти.
На практиці це стосується насамперед таких процедур:
- дозвіл на тимчасове перебування;
- дозвіл на постійне перебування;
- статус довгострокового резидента ЄС;
- зміна дозволу на тимчасове перебування та роботу;
- зміна дозволу на тимчасове перебування для виконання висококваліфікованої роботи.
Саме ці категорії перелічував Urząd do Spraw Cudzoziemców в офіційному роз’ясненні про призупинення строків, а згодом ця ж логіка закріпилася і в судовій практиці.
Суд не сказав, що ужонди можуть безкінечно тримати справи без руху. Але він підтвердив, що в період дії спеціальних норм в іноземця менше інструментів, щоб швидко довести в суді бездіяльність воєводи лише на підставі пропущеного строку.
Чому це важливо саме зараз
Проблема знову стала гострою не лише через самі рішення NSA, а й тому, що заморожування строків уже кілька разів продовжували. За даними Urzędu do Spraw Cudzoziemców, зміни 2025 року продовжили цей режим до 4 березня 2026 року. Потім закон від 23 січня 2026 року продовжив його ще на рік – до 4 березня 2027 року.
Саме тому спір уже точиться не навколо короткого винятку, а навколо фактично багаторічного особливого режиму розгляду справ. Правозахисні та юридичні структури давно попереджають, що таке призупинення строків позбавляє іноземців нормальних процесуальних засобів боротьби із затягуванням справ.
Критика лунає не лише від самих заявників. Бюро омбудсмена Польщі прямо вказувало, що строки в таких провадженнях залишаються замороженими з квітня 2022 року, а отже іноземці роками не можуть ефективно користуватися засобами захисту від бездіяльності та надмірної тривалості процесу. Саме це робить тему не теоретичною, а дуже практичною.
Що це змінює для іноземців на практиці
Для людини, яка подала документи на карту побиту, рішення суду означає насамперед меншу надію на швидкий процесуальний тиск на ужонд. Якщо справа затягнулася, одного аргументу «строк давно минув» тепер недостатньо. Воєвода може посилатися на спеціальні норми про зупинення строків, а суд з високою ймовірністю врахує цю позицію.
Найбільше це вдаряє по тих, кому рішення потрібне не абстрактно, а для цілком конкретних кроків: зміни роботодавця, поїздок, кредиту, оренди, відкриття бізнесу, підтвердження статусу в банку або у роботодавця. Поки карту не видано, багато повсякденних питань залишаються невирішеними, а формальна відповідь «справа розглядається» мало що змінює в реальному житті. Саме це і пояснює, чому тема заморожування строків стала однією з найболючіших для мігрантів у Польщі.
Чи є вихід
У нинішній ситуації найкраща практична стратегія не будується навколо надії, що орган автоматично пришвидшиться після спливу звичайного строку. Значно важливіше перевірити, чи повністю укомплектовано справу, чи подані всі документи, чи здані відбитки пальців, чи немає листів від ужонду, на які ще не дали відповіді.
Потрібно також зберігати підтвердження подання, поштові квитанції, штамп у паспорті та інші документи, які підтверджують поточний статус. Якщо затримка вже починає загрожувати роботі, поїздці чи легальності перебування, краще не чекати на абстрактне «прискорення», а обговорювати з юристом конкретну стратегію саме для своєї ситуації. Ця рекомендація прямо випливає з того, що після певних рішень NSA процесуальні можливості стали вужчими, ніж багато хто припускав.
