Білоруси, які чекають на рішення з міжнародного захисту в Польщі, все частіше повідомляють про відмови банків у відкритті рахунків. Заступник омбудсмена (RPO) Войцех Бжозовський надіслав листа голові KNF Яцеку Ястшембському і попросив оцінити, як банки підходять до документів цієї групи заявників.
У чому проблема
До RPO надходять скарги, що банки відмовляють через відсутність «достатніх» документів для ідентифікації, відсутність карти побуту та через вимоги підтвердити джерело доходу. За словами заявників, їм також повідомляють, що Tymczasowe Zaświadczenie Tożsamości Cudzoziemca (TZTC) – тимчасове посвідчення особи іноземця, що видається на час процедури – не підходить для відкриття рахунка.
Для людей у процедурі це не «зручність», а базова необхідність. Без рахунка складніше отримувати зарплату, сплачувати за оренду, комунальні послуги та повсякденні витрати. Проблема посилюється тим, що у заявників часто немає документів, типових для іноземців з ВНЖ, а вимоги банків різняться.
Чому це зупиняється найчастіше? Клієнти чують загальну відповідь «недостатньо документів», але без конкретного списку важко зрозуміти, що саме потрібно донести або в який банк звертатися далі.
Чому банки відмовляють
Як правило, банки посилаються на обов’язки з ідентифікації клієнта і оцінки ризиків у рамках правил протидії відмиванню грошей, а також на внутрішні процедури. На практиці це призводить до різних рішень у різних банках – один і той же документ можуть прийняти в одному відділенні і не прийняти в іншому.
Окремий чутливий момент – підтвердження доходу. Навіть якщо людина має право працювати, на початку у неї може не бути довідок про виплати, податкових документів або інших підтверджень, які банк звик бачити. У результаті заявнику пропонують «повернутися пізніше», але термін очікування рішення щодо захисту може бути нескінченно довгим.
Що робити, якщо банк відмовив
Якщо рахунок потрібен терміново, краще діяти по кроках і фіксувати причини відмови.
- Попросіть вказати причину відмови письмово або в офіційному повідомленні банку, а не усно «у вікні».
- Уточніть, які документи банк готовий прийняти замість тих, які він не визнає, і чи можна пройти ідентифікацію у відділенні.
- Зверніться в інший банк і заздалегідь уточніть список документів для людей у процедурі міжнародного захисту.
- Якщо відмова виглядає необґрунтованою, подайте скаргу в банк і додайте копії документів. У повторюваних випадках можна повідомити про це у RPO.
Головна практична мета – отримати конкретику. Без неї неможливо ні виправити «недолік документів», ні оскаржити рішення.
Що може змінитися далі
Лист RPO до KNF сам по собі не змінює правил, але запускає офіційне листування і з’ясування позиції нагляду. Якщо KNF надасть роз’яснення щодо підходу до документів заявників на міжнародний захист, банкам буде легше вибудувати єдиний стандарт.
