Кароль Навроцький знову підняв тему нової Конституції Польщі, і головний зміст його слів не в абстрактній юридичній дискусії. З його нинішніх заяв і позиції найближчого оточення випливає, що йдеться про сильнішу роль президента та про перерозподіл повноважень усередині виконавчої влади.
Поштовхом стало інтерв’ю для Kanał Zero, переказ якого 17 квітня опублікував сайт президента. Навроцький назвав чинну Конституцію нефункціональною і заявив, що думає не про модель під свою каденцію, а про рішення, яке має працювати вже після 2030 року. Він також сказав, що розраховує на роботу над новою Конституцією після парламентських виборів 2027 року.
Лінія на посилення ролі президента звучить уже давно
Це не виглядає спонтанною реплікою. Ще в інавгураційній промові в Сеймі 6 серпня 2025 року Навроцький оголосив, що при президентському палаці працюватиме Конституційна рада і що до 2030 року Польща має бути готова до нової базової моделі устрою держави. Тоді ж очільник його штабу Павел Шефернакер прямо говорив про важливість конституційного посилення ролі президента.
У новому квітневому витку ця лінія звучить ще чіткіше. За матеріалом IAR, опублікованим 18 квітня, Навроцький вважає нинішній устрій неефективним, бо він не передає виконавчі повноваження повною мірою ані президенту, ані прем’єру. Там же міністр з канцелярії президента Войцех Колярський заявив, що найближчим часом має бути створена Конституційна рада для роботи над новою Конституцією.
Головний аргумент Навроцького пов’язаний з безпекою
В офіційному переказі інтерв’ю президент робить головний акцент на кризових і воєнних ситуаціях. Він каже, що президент із прямим мандатом і суспільною підтримкою під час війни стає центральною фігурою для країни, але при цьому не має достатнього впливу на підготовку армії до можливого конфлікту.
Цю ж лінію він розвивав 25 лютого, коли представив ідею «конституції безпеки». За словами Навроцького, такий пакет змін має прибрати простір для довільних рішень в оборонних питаннях і зміцнити зв’язок повноважень між президентом і прем’єром, а також між президентом і міністром оборони. Тобто найконкретніша частина можливої реформи сьогодні пов’язана саме з безпекою та системою командування.
Поки що це політичний курс, а не готова реформа
Наразі у президента є серія публічних заяв, політична лінія та анонс подальшої роботи, але в офіційних відкритих матеріалах немає внесеного проєкту нової Конституції або опублікованого повного тексту поправок. Тому зараз ідеться не про запущену реформу, а про заявку на велику політичну суперечку про те, хто в Польщі має мати більше реальної влади.
Навіть якщо президентський табір перейде від заяв до конкретного проєкту, без широкої парламентської угоди змінити Конституцію неможливо. За статтею 235 Основного закону такий проєкт може внести президент, Сенат або щонайменше одна п’ята депутатів, а для ухвалення потрібні дві третини голосів у Сеймі за наявності кворуму не менш як половина депутатів, а потім абсолютна більшість у Сенаті. Це означає, що без великої політичної підтримки тема залишиться на рівні публічних заяв і підготовки.
