Президент Польщі Кароль Навроцький у п’ятницю, 17 липня, наклав вето на 2 закони, які мали з 1 січня 2027 року надати одностатевим парам офіційний правовий статус. Реформа передбачала нотаріальний договір про спільне проживання та регулювала питання майна, житла, податків, спадщини й доступу до медичної інформації.
Закони поширювалися також на різностатеві пари, які живуть без шлюбу. Однак для одностатевих пар договір мав стати єдиною доступною формою державної реєстрації стосунків, оскільки укласти шлюб у Польщі вони не можуть.
Які права мали отримати одностатеві пари
Договір про спільне проживання могли б укласти в нотаріуса 2 повнолітні особи незалежно від статі. Після оформлення відомості про нього мали внести до державного реєстру, а партнери отримували б передбачений законом статус близьких осіб.
Нова процедура мала врегулювати кілька повсякденних і юридичних питань:
- користування спільним житлом і майнові відносини;
- матеріальну підтримку одного партнера іншим у передбачених законом випадках;
- доступ до медичної інформації про близьку особу;
- представництво інтересів партнера у повсякденних справах;
- організацію поховання;
- можливість додати до договору заповіти обох партнерів.
Другий відхилений закон мав змінити податкові, спадкові, соціальні та пенсійні норми. Серед передбачених рішень були спільне подання податкової декларації, звільнення від податку на спадщину в певних випадках і доступ до окремих соціальних та пенсійних прав.
Що означає президентське вето
Канцелярія президента підтвердила, що Навроцький відмовився підписати основний закон і положення, необхідні для його застосування. Тому новий правовий статус не набуде чинності 1 січня 2027 року.
Одностатеві пари й надалі не зможуть зареєструвати стосунки за єдиною процедурою. Питання представництва, майна, спадкування та отримання медичної інформації їм доведеться вирішувати за допомогою окремих документів, зокрема довіреностей, заповітів і майнових угод.
Водночас договір не був повним аналогом шлюбу. Закони не передбачали спільного усиновлення дітей одностатевими парами, автоматичного спадкування без заповіту, спільного прізвища або презумпції батьківства, яка діє для подружжя.
Чому Навроцький наклав вето
Президент пояснив рішення особливим статусом шлюбу, закріпленим у статті 18 Конституції Польщі. На його думку, запропонована реформа створювала зареєстрований державою інститут із правами, близькими до прав подружжя.
«Як страж Конституції я не можу ухвалити рішення, яке призвело б до втрати особливого статусу шлюбу», – заявив Навроцький.
Президент також назвав несправедливим надання партнерам права на спільне подання податкової декларації, звільнення від податку на спадщину та доступ до окремих соціальних і пенсійних виплат за меншого обсягу обов’язків, ніж у подружжя.
Ще одним аргументом став масштаб реформи. За даними Канцелярії президента, положення, необхідні для її запровадження, мали змінити 238 інших законів, зокрема норми сімейного та цивільного права, податкові правила, соціальне страхування і судові процедури.
Навроцький заявив, що допускає окреме врегулювання доступу до медичної інформації, представництва близької особи та деяких адміністративних питань. Конкретного альтернативного проєкту і строку його підготовки поки немає.
Закони пройшли Сейм і Сенат
Сейм ухвалив обидва закони 29 травня 2026 року. Основний документ підтримали 230 депутатів, 198 проголосували проти, 1 утримався. Сенат 25 червня схвалив обидва закони без поправок.
За оцінкою уряду, можливість укласти договір могла стосуватися майже 2 млн жителів Польщі, які перебувають у неформальних стосунках. До цієї групи входили як одностатеві, так і різностатеві пари.
Після президентського вето документи повертаються до Сейму. Для його подолання необхідна більшість у 3/5 голосів за участю щонайменше половини встановленої кількості депутатів.
