Президент Кароль Навроцький у четвер, 30 квітня 2026 року, наклав вето на поправки до Виборчого кодексу Польщі. Закон мав змінити роботу дільничних комісій: запровадити посаду секретаря та обмежити право деяких комітетів направляти людей до комісій. Прем’єр Дональд Туск назвав це вето «самовбивчим» і заявив, що воно веде до хаосу навколо виборчих процедур.
Сейм ухвалив поправки 27 березня, а Сенат 8 квітня прийняв їх без змін. За даними Канцелярії президента, Навроцький відмовився підписувати закон через сумніви в неупередженості та прозорості виборів. Якби закон набрав чинності, нові правила застосовувалися б лише до виборів, призначених не раніше ніж через 6 місяців після набрання поправками чинності.
Президент заблокував секретаря комісії
Новою ключовою фігурою в дільничних виборчих комісіях мав стати секретар. Його призначав би виборчий комісар, а кандидата пропонував би очільник гміни, бурмістр або президент міста. Якщо місцева влада не вказала б кандидата, комісар обирав би людину зі складу комісії.
За проєктом секретар не був би звичайним помічником з документами. Він мав би брати участь у ключових діях комісії в день голосування та після закриття дільниці:
- перевіряти й перераховувати бюлетені;
- брати участь у встановленні результатів голосування;
- готувати та підписувати протокол;
- оприлюднювати результати на дільниці;
- вводити дані у виборчу систему.
Саме широта цих завдань стала однією з причин для вето. В оцінці президента така посада могла перетворитися на фігуру з реальним впливом на комісію, а не на технічну адміністративну роль.
Комітети без кандидатів втратили б доступ до комісій
Друга важлива частина закону стосувалася формування дільничних комісій. Висувати туди своїх кандидатів могли б лише ті комітети, які зареєстрували список або кандидата у відповідному окрузі.
На практиці це обмежило б можливості комітетів, які існують формально, але не беруть участі у виборах із зареєстрованим кандидатом чи списком. У висновку Бюро законодавчого Сенату мета поправок описувалася як підвищення якості та впорядкування роботи комісій.
Після президентського вето ця частина закону також не набирає чинності. Правила висування членів комісій залишаються чинними, якщо Сейм не подолає вето.
Навроцький говорить про ризик політичного впливу
Президент пояснив рішення тим, що поправки, на його думку, не зміцнюють чесність виборів і не підвищують довіру громадян. Головний ризик він побачив у тому, що кандидата в секретарі комісії фактично пропонувала б місцева влада.
На думку Навроцького, це особливо чутливо там, де комісія оформлює протоколи, передає дані та встановлює результати голосування. Президент вважає, що нова посада могла створити ризик політичного впливу на процес, який має залишатися нейтральним.
Туск вважає, що вето залишає лазівки
Дональд Туск оцінив ситуацію протилежно. За його словами, поправки мали ускладнити «брудні ігри» під час формування виборчих комісій, а президентське вето створює безлад і дезорганізацію.
Прем’єр пов’язав суперечку не зі зручністю роботи комісій, а з довірою до виборів. Його аргумент: якщо комітети без зареєстрованих кандидатів зберігають можливість впливати на склад комісій, це саме по собі залишає простір для підозр.
Так конфлікт навколо закону вийшов за рамки однієї технічної поправки. Президент говорить про ризик політичного впливу через нову посаду, прем’єр говорить про ризик хаосу і збереження лазівок у виборчій системі.
Що змінюється зараз
Поки нічого: закон не набрав чинності. Для членів комісій, виборчих комітетів та виборців зберігаються чинні правила. Зараз Сейм може спробувати подолати вето більшістю 3/5 голосів.
Для подолання вето потрібно, щоб за закон повторно проголосували не менше 3/5 депутатів за присутності щонайменше половини складу Сейму. Тоді президент має підписати закон протягом 7 днів. Без такого рішення поправки залишаться заблокованими.
