Міська рада Сопота першою в Польщі ухвалила окрему резолюцію проти зростання антиукраїнських настроїв, мови ненависті та дезінформації. Документ затвердили у четвер, 23 липня 2026 року, а звернення направили президенту, прем’єр-міністру, депутатам Сейму та сенаторам.
Рішення ухвалили на тлі зростання кількості звернень до поліції. За перше півріччя 2026 року громадяни України подали 180 заяв про ймовірні злочини на ґрунті ненависті, що більш ніж на 30% перевищує показник за аналогічний період минулого року. Резолюція виводить проблему на рівень офіційного діалогу між містом і центральною владою.
Депутати говорять про зростання ворожості до українців
Документ присвячений протидії антиукраїнським настроям і висловленню солідарності з громадянами України, які живуть у Польщі. Депутати заявили, що суспільна дискусія стає дедалі радикальнішою, а ворожість з інтернету переходить у повсякденне життя.
У резолюції йдеться про словесні та фізичні напади на українців, зокрема у громадських місцях Сопота.
Автори документа також звернули увагу на риторику політиків, які використовують польсько-українські розбіжності для підвищення власної популярності.
«Ми з тривогою спостерігаємо, що заради короткострокової підтримки та зростання рейтингів деякі політики наважуються руйнувати польсько-українські відносини».
Депутатка Барбара Бжезіцька, яка опублікувала фотографії документа, заявила, що місто закликає уряд активніше боротися з дезінформацією та поширенням ксенофобії.
Владу закликали показати внесок українців в економіку
Один з основних пунктів резолюції передбачає проведення загальнопольської інформаційної кампанії на основі даних Головного статистичного управління Польщі. Вона має показати рівень зайнятості українців, сплачені ними податки та їхній внесок у польську економіку.
Депутати вважають, що офіційна статистика має стати відповіддю на неправдиві або викривлені твердження, які поширюються в інтернеті. Міська рада також закликала державні органи активніше протидіяти ксенофобській та націоналістичній риториці.
У документі згадано і складну історію відносин між двома країнами. Автори резолюції вважають, що пам’ять про трагічні події не повинна ставати інструментом для розпалювання сучасної ворожнечі.
«Через складне минуле ми повинні приділяти особливу увагу примиренню та зміцненню польсько-української дружби».
Терміни та бюджет запропонованої інформаційної кампанії не визначені. Центральна влада поки не оголошувала про початок її підготовки.
За пів року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті
За даними Головного управління поліції, які воно передало виданню Rzeczpospolita, кількість заяв про ймовірні злочини на ґрунті ненависті щодо українців зростає:
- у 2024 році надійшло 267 заяв;
- у 2025 році – 275;
- за перше півріччя 2026 року – вже 180.
Поліція окремо перевіряє обставини кожного випадку та встановлює, чи є підстави визнати скоєне злочином, мотивованим національною ненавистю.
Соціолог і голова Інституту громадських справ Яцек Кухарчик вважає, що офіційна статистика може не відображати всього масштабу проблеми.
«Частина жертв не хоче подавати заяву про злочин, бо просто боїться».
За його оцінкою, ворожа риторика з політичних виступів та інтернету переходить у реальне життя. Сопот пропонує відповісти на цю тенденцію загальнопольською інформаційною кампанією, заснованою на перевірених статистичних даних.
